Category Archives: Новини

 В попередніх матеріалах нашого блогу, ми вже звертались до дражливого питання вибору між професійним gps-моніторинг та нашим одвічним “якось дам собі ради сам”. Однак розглядали ми це питання в розрізі gps-моніторингу приватного автотранспорту, а в цьому матеріалі змістимо фокус на сферу бізнесу, тобто у сферу, де підприємства (транспортні, будівельні, сільськогосподарські і т.п) масово застосовують транспорт та техніку, і впровадження супутникового моніторингу відчутно впливає на вдосконалення управлінських та логістичних процесів та оптимізацію видатків. Оскільки наші фахівці неодноразово стикались з компаніями, що намагаються самотужки організувати gps-контроль своїх автопарків, хочемо зважено розглянути тут всі “за” та “проти”.

 Підбір обладнання – це перший і надзвичайно важливий крок у впровадженні моніторингу. Вибрати оптимальний варіант – ціна / якість / необхідний вам функціонал,  з тисяч пропозицій ринку gps-обладнання (враховуючи “надзвичайно привабливі” з китайських торговельних молів”), насправді дуже непросто, якщо ви не працюєте у цій вузькоспеціалізований сфері кільканадцять років. Якому виробнику варто довіряти, де можна зекономити, а де категорично не варто, на які нюанси слід особливо ретально зважати, а які можна проігнорувати і ще багато інших деталей, які навряд чи висвітлюються відеооглядами на YouTube. З іншого боку, наша компанія, що 15 років працює на ринку послуг з супутникового моніторингу, має партнерські угоди з провідними європейськими виробниками (а це суттєво впливає на ціну та контроль якості), відслідковує найновіші розробки, прискіпливо тестує!!! новинки, перед тим як запропонувати їх клієнтові.

Не будемо зосереджуватись на деталізації процесу встановлення, та тих ускладненнях які часто-густо виникають. Зазначимо лише що встановлення моніторингового обладнання потребує:

– спеціально навченого персоналу, і нерідко, навіть дуже фаховий авто-електрик за браком досвіду роботи з gps-пристроями, виявляється безпорадним

– спеціалізованого устаткування, яке навряд чи є у наявності на звичайних СТО (до прикладу встановлення ДРП). 

– правильного налаштування функціоналу самого gps-трекера та периферійного обладнання (відповідно до запитуваних клієнтом параметрів).

І навіть якщо компанія одноразово, для вирішення вищенаведених завдань, звернеться до професіоналів, залишається відкритим питання поточного обслуговування gps-обладнання, адже під час роботи завжди виникають численні нюанси – поломки, некоректні покази даних, калібрування, перепрошивка, тарування та багато інших “несподіванок”. Природно виникає запитання –  чи буде це економією та оптимізацією виробничих процесів, щоразу займатись вирішенням таких проблем “по ситуації” – шукати підрядників, брати в штат відповідного спеціаліста? Чи все ж доцільніше аби повний обсяг проблем пов’язаних з супутниковим моніторингом контролювала одна професійна аутсорсингова організація і , відповідно, несла за це відповідальність.

І нарешті найважливіша складова в супутниковому моніторингу – це програмне забезпечення, іншими слова – онлайн платформа, яка “приймає” дані з бортового gps-обладнання, трансформує їх в доступний для сприйняття вигляд (мап, таблиць, схем, тощо) і робить доступними для користування з будь-якого електронного пристрою під’єднаного до інтернету. З досвіду наших фахівців по роботі з клієнтами, деякі компанії (зазвичай це підприємства з великими автопарками) самотужки намагаються створювати свої внутрішні моніторингові системи. Для реалізації таких завдань, як правило, одноразово залучаються ІТ-спеціалісти для розробки та налаштування програмного забезпечення та облаштовуються сервери. І на перший погляд, ніби все гаразд – велика компанія може собі дозволити інвестувати значну суму у власну моніторингову система, аби не залежати від аутсорсингових послуг з gps-моніторингу, самій утримувати в штаті відповідних працівників, які контролюватимуть відстеження транспортних одиниць та здійснюватимуть поточний аналіз даних. 

Однак, природно виникає питання – чи призведе це насправді до оптимізації видатків та управлінських процесів? Адже, як показує наш 15-річний досвід, по справжньому ефективне та коректне функціонування програмної платформи вимагає постійної технічної підтримки та фахової роботи вузькоспеціалізованої команди ІТ-працівників. За весь період існування система моніторингу FreeTrack™, ми безперервно працюємо над  удосконаленням програмного забезпечення, розширюємо функціонал, розробляє оновлення, нарощуємо серверну базу, іншими словами наша компанія постійно інвестує в програмну складову. Тоді цілком логічно приходимо до висновку, що навіть для доволі потужного транспортного підприємства, з автопарком на кілька сотень одиниць, такі інвестиції в жодному випадку не будуть виправданими. З іншого боку, розроблена нашвидкуруч, не фаховими ІТ-спеціалістами моніторингова система, навряд чи зможе ефективно реалізовувати поставлені завдання та здійснювати повномасштабний аналіз, а значить не здатна буде конкурувати з професійними система gps-моніторингу, тобто не стане по справжньому професійним інструментом для вирішення широкого переліку бізнес-процесів.

В підсумку, схиляємося до висновку, що все ж не варто самотужки “вигадувати велосипед”, в той час як цим вже давно й на значно вищому професійному рівні займаються інші. Адже новітня економіка своїм успішним розвитком, не в останню чергу, завдячує такому чиннику як поділ праці.

Як видно із вищенаведеного матеріалу, процес роботи з цифровими тахографами не є надто складним й не потребує якоїсь спеціальної підготовки водійського персоналу та менеджменту, однак потребує кропіткого дотримання і контролю численних приписів та умов експлуатації. Мабуть найбільш обтяжливими для транспортних підприємств є вимоги ЄУТР про обов’язкове зчитування даних з карт водіїв (не рідше як раз на 28 календарних днів) та  з пам’яті самих тахографів (не рідше як раз на 90 календарних днів). Позаяк перше вимагає регулярний контакт з водієм (або принаймні з його карткою), що тягне за собою ряд ускладнень – до прикладу, водій може бути на цей час в рейсі. А друге, вимагає переміщення транспортного засобу до місця розташування офісу підприємства (або тех-перку чи базової стоянки), що призводить до відриву ТЗ від виробничого процесу, ускладнення логістики та зайвих витрат на палива. 

Проте в нинішніх умовах, високої інтенсивності транспортної галузі, така ситуації породжує численні ускладнення для роботи водії та управлінського персоналу. Як наслідок, завдяки сучасним технологіям, було розроблено методи дистанційного зчитування даних з тахографів, що суттєво спростило процес дотримання вищенаведених вимог ЄУТР, а також дозволило отримувати та аналізувати в режимі реального часу!!! реальну ситуацію з дотриманням режимів праці та відпочинку в автопарку, виявляти порушення, оптимізувати навантаження на співробітників, раціонально розподіляти завантаження ТЗ, підвищувати трудову дисципліну і дорожню безпеку.

Наразі, маємо два варіанти віддаленого зчитування даних: 

–  Застосовуючи моделі цифрових тахографів з GPRS-модемом, й відповідно, налаштувавши автоматичну передачу даних, які за допомогою спеціального ПО будуть розкодовані та проаналізовані. 

–  Або ж, використовуючи цифровий тахограф в поєднанні системою gps-моніторингу транспорту. Основна перевага цього методу в тому, що дані з  тахографа і моніторингові дані можуть відображатись та паралельно опрацьовуватись в єдиній аналітичній програмі. Детальніше на FREETRACK™ Tacho

Важливо наголосити, що практичний успіх суміщення тахографа і супутникового контролю буде залежати, в першу чергу, від можливостей системи моніторингу. Слід попередньо з’ясувати чи вона підтримує взаємодію з конкретними моделями цифрових тахографів. Чи в системі моніторингу реалізовано зручна та зрозуміла візуалізація інформації? Як і в якому форматі будуть опрацьовані звіти про режими праці і відпочинку та інші параметри роботи відстежуваних об’єктів (маршрути, швидкісні режими, витрата палива і т.д.) І чи ця інформація буде доступна в будь-який час в режимі онлайн.

На завершення, ми можемо з певністю стверджувати, що наша оналйн платформа FREETRACK™ цілком відповідає вище наведеним запитам і параметрам!

 

Попередні матеріали по темі, читай тут і тут

 

 

Тахограф – контрольний пристрій призначено для реєстрації швидкості, режиму праці та відпочинку водіїв і членів екіпажу (детальніше на вкладеній схемі-графіку), з обов’язковою функцією ідентифікації та аутентифікації особи водія, що встановлюється на борту транспортного засобу.

 Можна виокремити два типа тахографів: 

 – Аналогові, що фіксують дані на таходиск (на сьогодні, практично втратили актуальність, тому ми не будемо на них зосереджувати увагу)

 – Цифрові, фіксують дані на електронну картку.

 “…усі вантажні автомобілі, що використовуються для міжнародних перевезень в рамках положень ЄУТР, і перша реєстрація яких відбулася після 16.06.2010, повинні бути обладнані цифровими тахографами. Заміна на аналоговий тахограф в транспортних засобах випущених після цієї дати є порушенням…”

Детальніше про цифрові тахографи:

  Робота цифрового тахографа, як це випливає з назви, базується на цифрових носіях інформації, дані (швидкість, пройдений кілометраж, режими, інформація про допущені помилки) фіксується в пам’яті пристрою та на картці водія. Ці дані записуються з імпульсного датчика швидкості що розташований в трансмісії і приводиться в дію в момент запуску двигуна. 

  З огляду на те, що використання тахографів передбачено, в першу чергу, для  міжнародних перевезень і контроль проводиться в різних країнах, прилади мають наднаціональний інтерфейс – піктограми, що зображають режими управління в графічному варіанті. 

  Процес фіксація даних тахографом починається з моменту встановлення водієм ідентифікаційної картки в спеціальний слот пристрою (перед початком руху), Далі всі процеси, пов’язані з реєстрацією зупинок і параметрів руху, будуть фіксуватися автоматично. По завершенню робочого часу стартова процедура проводиться у зворотному порядку – ввести кінцевий пункт і витягнути карту.

  Окрім водійської електронної картки, в роботі з тахографом застосовуються картки підприємства, майстерні та контролерські. Відповідно кожен з цих типів картки отримує доступ  до тієї чи іншої функції (або інформації) тахографа.

  Отримати інформацію з тахографа, з метою контролю, можна кількома методами – за допомогою роздруківки що видають тахографи, переглядаючи дані на дисплеї тахографа, після вивантаження даних на персональний комп’ютер за допомогою спеціальних прикладних програм, або ж шляхом віддаленого зчитування (детальніше нижче).

  Аби одержувані дані були коректними, вивантажувати звіти потрібно не рідше одного разу на місяць, до того ж компанія-перевізник зобов’язана зберігати їх протягом двох років.

  Цифрові тахографи, згідно вимог ЄУТР, необхідно регулярно калібрувати:

 – при встановленні на транспортний засіб;

 – після ремонту пристрою;

 – на плановій основі (раз на 2 роки);

 – після ремонтів вантажівки;

 – при пошкодженні контрольної пломби на приладі.

 Внутрішня пам’ять цифрового тахографа зберігає, крім режимів руху і зупинки, ремонтних періодів і т.п., зберігає інформацію про всі маніпуляції з приладом.Тому будь-які спроби втручання в роботу тахографа або коригування інформації не можуть залишитись непомітними. За будь-які спроби несанкціонованого доступу на відповідальних осіб (водія та підприємство) накладаються штрафні стягнення.

  Проводити ремонт, калібрування, налаштування і т.п. тахографа можуть лише сертифіковані сервісні установи, що має допуск ЄУТР.

Базові правила роботи з тахографом:

I.   Експлуатація водіями транспортних засобів, у міжнародних перевезеннях, без пристрою, що реєструє характеристики руху автомобіля заборонена. Як і випуск на маршрут машини з несправним пристроєм.

II.  Відповідальність за недотримання вищенаведеного правила несе і фізична особа, що керувало автомобілем (водій), і юридична особа, яка володіє транспортним засобом.

III.  Передавати ідентифікаційну електронну картку водія третім особам заборонено. Як і кермувати з чужим ідентифікатором.

IV.  Втручання в роботу пристрою заборонено – порушена пломба або виявлення інших фактів, що свідчать про спроби фальсифікації даних, тягне за собою накладення штрафу.

V.   Обов’язкове дотримання режиму праці/відпочинку. Якщо в ході перевірки будуть виявлені порушення, відповідальність нестиме водій.

VI.  На вимогу співробітників уповноважених державних служб слід обов’язково надавати доступ до даних реєстратора. Для забезпечення можливості негайного надання інформації під час рейсу, має бути наявним термопапір для роздруківки звітів.

VII. Якщо пристрій вийшов з ладу, необхідно негайно звернутися до сервісної установи.

Читай детальніше про історію впровадження тахографів у попередньому матеріалі

американський тахограф 1960-х рр.

  Після Першої світової війни в Європі спостерігався надзвичайно стрімкий розвиток вантажних автомобільних перевезень. Природно, що цей процес поставив перед  власниками численних вантажоперевізних компаній проблему з контролю персоналу (водіїв) та процесу виконання роботи (перевезення). Позаяк, на відміну від заводів і фабрик, у підприємства-перевізника – засоби виробництва і найманий персонал, практично протягом всього робочого часу, знаходяться поза межами безпосереднього контролю, і з’ясувати реальний обсяг та якість виконаних робіт, на той час, було неможливо. В цих умовах постала потреба у бортових контрольних пристроях, які б безперервно, без участі людини, фіксували б у повну хронологічну картину робочого дня водія і транспортного засобу. Цю ідею вдалось втілити в життя годинниковим фірмам  – які створили прилад, що здійснював безперервний запис швидкості автомобіля у функції поточного часу. Тобто дозволяв визначити час у дорозі і час стоянки (коли швидкість дорівнює нулю), оцінити дотримання швидкісного режиму руху, підрахувати пробіг і тривалість усього робочого дня. Цей контрольний пристрій одержав назву – тахограф, що в дослівному перекладі з грецької означає – “записувач швидкості”.

  Першим прототипом сучасного тахографа прийнято вважати самописець Джонса (Jones Recorder), що з’явився 1911 р у Великобританії, зусиллями компанії Markt & Co. London Ltd. Цей прилад реєстрував пересування і тривалість шляху в масштабах реального часу протягом 24 годин. У 20-х німецькі виробники представили контрольний пристрій, який не лише записував, а й відображав рух транспортного засобу в графічному варіанті. В кінці 1930-х на початку 1940-х рр власники транспортних компаній почали застосовувати схожі апарати для контролю паливних витрат.

  Поступово принцип роботи та конструктивні вирішення тахографа змінювалися. Але насправді переломним моментом стало не конструктивне вдосконалення, а зміна основного завдання цього приладу – а саме безпека дорожнього руху, позаяк найбільших збитків компаніям перевізникам завдають аварії за участю комерційного транспорту, а найрозповсюдженішими причини таких аварій – втома водія та перевищення швидкості.

В результаті постала “Європейська Угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів і людей” (скорочено ЄУТР), підписана 1970 року в Женеві, яка врегульовувала  перелік вимог до водіїв (вік, кваліфікацію, час роботи та відпочинку) та прописала функцію контролю за дотриманням цих вимог на бортові контрольні пристрої.

 Чинна на сьогодні редакція угоди зобов’язує встановлювати тахографи на весь автотранспорт, що здійснює міжнародні перевезення вантажів та пасажирів з 24.04.1995. У ній детально прописані вимоги до самого тахографа, процесу його встановлення, налаштування, а також процес обслуговування та контролю за даними зібраними пристроєм. При не дотриманні цих вимог в європейських країнах передбачені штрафні стягнення з водіїв та власників транспортних підприємств.

Україна приєдналась до угоди ЄУТР 7 вересня 2005 року.

Обов’язкове застосування тахографів в країнах Євроунії дало насправді відчутні результати:

  • Зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод на 22%.
  • Зниження смертності при ДТП на 55%.
  • Збільшення безаварійного пробігу в 2,5 рази.
  • Зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на 15%.

Читайте продовження в наступному матеріалі

13 листопада, у Львові відбудеться знакова подія у сфері логістики та перевезень –  Ukrainian Logistics Conference 2019 Lviv, конференція проходитиме у Центрі Шептицького (вул. Стрийська, 29А,). Організаторами цієї зустрічі виступили ULC (UKRAINIAN LOGISTICS COMMUNITY) та численні партнери. Основними темами до обговорення стануть сучасні можливості та технології, необхідні для підвищення ефективності та колаборації в логістиці.

В рамках конференції залучаються для обміну досвідом та інноваційними проектами найрізноманітніші гравці логістичного ринку: перевізники, виробники, представники роздрібних мереж, експедиторські компанії, дистриб’ютори, підприємства, що займаються складами, компанії, що займаються обслуговуванням техніки, системні інтегратори, консультанти в логістиці, паливні компанії, страхові та лізингові компанії та транспортні біржі.

Від нашої компанії ділитиметься досвідом та інноваційними ідеями буде наш керівник – Андрій Омельчук

Більш детальна інформація про захід, програму, реєстрацію та вартість участі за посиланням: https://2event.com/uk/events/1851732

На сьогодні, що раз більше батьків, що турбуються про безпеку своїх дітей, застосвують новітні ґаджеи – мініатюрні gps-трекери, які дозволяють в режимі онлайн відстежувати місцезнаходження та маршрути персування любих синочків та донечок. Проте як зясувалось не всі gps-маяки такого типу однаково ефективні, а деякі – навіть, становлять загрозу дітям.

Так, нещодавно, компанія Avast, що спеціалізується на комп’ютерній безпеці, опублікувала звіт про уразливість близько 600 тисяч популярних gps-маячків. Особливу небезпеку, як стверджують експерти, пристрої з «чорного списку» несуть дітям. Згідно цього звіту, проблема торкнулася близько 30 моделей китайського виробника Shenzhen i365 Tech. Одним з бестселерів компанії вважається ґаджет T8 Mini GPS, який пропонуються як інструмент для моніторингу місця знаходження дітей, літніх людей та домашніх тварин.

Як виявилося, всі запити і дані про місцезнаходження трекери передають в незашифрованому вигляді – в разі перехоплення сигналу хакер отримає комбінацію довготи і широти у вигляді звичайного тексту. А офіційний сайт i365 Tech шифрується застарілим HTTP-протоколом замість актуального і більш безпечного HTTPS.

Найбільшою ж потенційною загрозою для користувачів зазначених gps-пристроїв стала можливість прослуховування задопомогою вбудованого в трекер мікрофона. Також можна відправити SMS і тим самим розкрити номер телефону жертви, переналаштувати трекер таким чином, щоб він використовував альтернативний хакерський сервер, або навіть віддалено змінити прошивку пристрою.

Представники Avast порекомендували батькам відмовитися від скомпрометованих пристроїв – їх експлуатація може загрожувати безпеці дітей.

На останок, хотілось ще раз нагадати всім відому прописну істину – “дешевше, не завжди краще”, а коли це стосується питання безпеки, то й поготів!

 

За матеріалами: https://www.techradar.com/news/popular-gps-trackers-found-to-have-major-security-flaws

28 серпня цього року наша компанія Freetrack відсвяткувала своє 15-річчя. Без бучних корпоративів, пишних прокламацій – колектив зібрався у затишній, навіть швидше родинній атмосфері, в мальовничому куточку рідних Карпат.

15 років для компанії, яка займається бізнесом у високотехнологічній царині, це доволі поважний вік. Вік який дозволяє підбивати підсумки, аналізувати пройдений шлях та визначати найважливіші здобутки. І ми з впевненістю можемо сказати, що найціннішим нашим здобутком – є наш ДОСВІД. Позаяк він є наріжним каменем надійності та високої якості генерованих нами послуг, злагодженості роботи команди та, безумовно,  подальшого успішного розвитку. Проте, тут вкрай важливо наголосити, що досвід компанії – це сукупність досвідів кожного з її працівників, це вміння й професіоналізм кожного члена команди, поєднані спільним бажанням просуватись вперед до нових успіхів та здобутків.

Тому святкуючи цей ювілей, ми першочергово дякуємо один-одному за віддану участь у спільній справі!

Наша компанія вже 15 років працює на ринку GPS-моніторингу транспорту, а в останні роки особливу увагу ми зосередили на розвитку сервісу з контролю витрат пального. Без зайвої скромності, стверджеємо, що на сьогодні нам вдалось досягнути найбільш точних показників вимірювання витрат палива на транспорті в Україні. Безумовно, такий результат залежить від цілого ряду чинників, серед яких визначальну роль відіграє правильний підбір професійного вимірювального обладнання.

В даному матеріалі ми спробували зробити короткий огляд переваг та недоліків типів та модифікацій паливних датчиків, що, нанашу думку, допоможе клієнтам краще зорієнтуватися та правильно формулювати свій запит до інтеграторів послуг gps-контролю витрат пального.

  • Проточне обладнання обліку дизпалива

Проточні датчики встановлюються в розрив паливної системи і вимірюють пальне спожите двигуном. Переважно такі витратоміри використовується на безупинно діючих механізмах (дизель-генераторах, суднових двигунах і т.п.) або на будівельній та сільскогосподарській техніці.

Переваги проточних Вимірювальних Пристроїв:

– Точність показань (ймовірна похибка вимірювання складає не більше 1%);

– Контроль споживання палива, а не його кількості в баку;

– Можливість його використання локально без контролю даних он-лайн;

– Не потребує тарування.

Недоліки проточних датчиків:

– Вплив на роботу витратоміра якості палива;

– Необхідність частого технічного обслуговування;

– Встановлення та регулярна заміна додаткових фільтрів;

– Складний процес встановлення (некоректний монтаж може вплинути на роботу агрегату);

– Лічильник не дає жодної інформації про заправки / зливи та залишки палива в баках.

 

  • Ємнісний контроль палива (ДРП)

Ємнісні датчики встановлюються на паливну ємність (шляхом просвердлювання отвору і занурення в дизпаливо вимірювальної трубки). Вони фіксують час і обсяг заправок (або зливів), дозволяють легко розрахувати витрати за період. Дані по ДРП зчитуються приладами GPS моніторингу і таким чином доступні в режимі онлайн, в будь-який час і в будь-якому місці. Може працювати на будь-якому типі транспортного засобу або техніки.

Переваги Ємнісних приладів:

– Просте встановлення, без втручання в роботу паливної системи;

– Найбільш розповсюджений тип відстеження;

– Відображає об’єм реальних заправок / зливів / споживання;

– Дані отримуються у режимі реального часу, унеможливлює вплив на показники обладнання неуповноважених осіб;

– Практично унеможливлює зливи палива об’ємом більше ніж 2-5 л.

Недоліки ємнісної системи:

– Порівняно тривалий процес встановлення і тарування (3 год.);

– Коливання палива в баку (особливо це стосується сільськогосподарської та будівельної техніки) призводять до ускладнення в аналізі витрат;

– При зміні ґатунку пального або серйозних змінах метеорологічних умов, слід коригувати данні тарувальних таблиць зідно спеціальних коефіцієнтів.

 

  • Ультразвуковий спосіб контролю рівня пального

Принцип роботи базується на ультразвуковому сигналі – антена приладу надсилає сигнал, який відбивається від граничного рівня палива в баку. Можливий монтаж лічильників, як всередині паливного резервуара (вгорі або на дні), так і зовні (під баком або газовим балоном). Найчастіше застосовується на газових балонах або цистернах під час перевезення високотоксичних або вибухонебезпечних речовин..

ПЕреваги ультразвукових датчиків:

– Простота монтажу;

– Незмінно висока точність вимірювання;

– Ймовірність відхилення даних близькі до 0

Недоліки:

– Висока вартість;

– Необхідність утримування датчика в чистоті (що зобов’язує систематично чистити прилад).

 

  • CAN-система контролю палива

Можлива для всіх сучасних транспортних засобів, де наявна CAN-шина (Controller Area Network) – система цифрового зв’язку і управління пристроями автомобіля, що дозволяє збирати дані зі всіх вузлів, обмінюватися інформацією та управляти ними. Спеціальний зчитувач під’єднується до CAN-шини й в реальному часі з бортового комп’ютера авто знімає дані про витрати і рівень ПММ.

Переваги CAN-зчитувачів:

  • – Відносна простота монтажу;
  • – Крім даних про рівень і витрату бензину можна отримати додаткові дані (оберти двигуна, навантаження на двигун, робота педалі гальма, температура в салоні, температура охолоджувальної рідини, тощо).

Недоліки CAN-терміналів:

– Не всі автовиробники дають інформацію про паливо у відкритий доступ по CAN.

– У випадку нових автомашин покази досить точні, але з часом можуть суттєво відрізнятись від фактичних;

– Перепрограмування бортового комп’ютера може впливати на покази.

 

FreeTrack успішно працює з обладнанням для вимірювання рівня палива від провідних європейських і вітчизняних виробників. На нашу думку, в реаліях України, на сьогодні, ідеальним є поєднання варіантів 2 і 4 – установка обладнання моніторингу (BI 920) в поєднанні з ДРП (IGLA / RCS) і CAN-зчитувачем. Найпоширенішим серед наших клієнтів є варіант 2 (установка обладнання моніторингу (BI 820) в поєднанні з ДРП (IGLA / RCS). Монтаж проводиться безпосередньо нашим технічним персоналом на високому професійному рівні і в найкоротші терміни.

 

 

З 31 травня по 2 червня у Львові вчергове відбудеться улюблене свято всіх шанувальників ретро-автомобілів “Leopolis Grand Prix” і FreeTrack™ знову, цього року вже вп’яте!!!, забезпечуватиме GPS-моніторингу автівок-учасниць легендарного ралі «Львівський трикутник». “Скидається на те, що наша присутність на цих славетних автоперегонах стала вже традицією. Тим більше, що цього року ми вже можемо святкувати маленький ювілей – п’ять років співпраці з “Leopolis Grand Prix”!», із усмішкою зазначає директор компанії FreeTrack-у, Андрій Омельчук. FreeTrack™ професійний GPS-моніторингу займає провідні позиції на вітчизняному ринку супутникового контролю транспорту, успішно працюючи в цій сфері майже півтори десятиліття.

Логічним буде запитання, яку роль в організації перегонів відіграє GPS-моніторинг – чи має супутникове відстеження автомобілів-учасників якесь функціональне значення, чи це лише “модна фішка”, данина новітнім технологіям?
Безумовно GPS-моніторинг під час ралі відіграє важливе значення. Автоперегони «Львівський трикутник» проводиться відповідно до вимог Додатку «К» МСК FIA та МТК FIVA, згідно з яким, швидкісні режими проходження траси обмежені: від 30 до 50 км/год, в залежності від ділянки. За перевищення встановлених швидкісних лімітів екіпажам нараховуються карні пункти, при тому за перевищення швидкості в понад 15 км/год (або проходження кола швидше ніж за 270 секунд) порушника знімають з змагань. Переможця визначають не за першістю у подоланні траси, а за вміння проїхати її за певний час. За 4 кола, відведені учасникам, вони мали наблизити свій результат до «ідеального» часу – 1240 секунд (по 310 секунд на кожне коло).

Саме задля точного визначення швидкості автівок-учасниць організатори от уже п’ятий рік послуговується GPS-моніторингу! Адже не завжди можна, без допомоги новітніх супутникових технологій,точно проконтролювати дотримання швидкісних режимів, окремо на кожному з відтинків траси. А авторитетність змагань прямо залежить від точності та обґрунтованості суддівських рішень.
Кожен автомобіль, зареєстрований до участі у ретро-ралі буде обладнаний GPS-трекером, доречі, від вітчизняного розробника компанії CARGO UFC. А судді (та всі інші охочі) зможуть відслідковувати та фіксувати швидкісні показники, спостерігати за пересуванням та місцем знаходження кожної автомобіля в режимі реального часу на моніторинговій платформі FreeTrack™.

Leopolis Grand Prix – це одні з найстаріших в Європі кільцеві автомобільні перегони, які мали статус Гран Прі. Львівський етап був частиною міжнародної серії Гран Прі, попередника Формули-1. Leopolis Grand Prix було організовано на зразок кільцевих перегонів міськими вулицями Гран Прі Монако (Монте-Карло), які стартували вперше 1929 року, лише роком раніше за львівські. Перші змагання відбулися 8 вересня 1930 р. Траса через характерну форму (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник», вважається особливою – небезпечною й складною, вона має стрімкі повороти і серпантини (по вул. Стрийській та Героїв майдану) та також прямий швидкісний відтинок (по вул. Вітовського). З 1931 року це ралі набуло міжнародного статусу, а вже 1932 отримує статус Гран Прі. Тоді на львівських вулицях змагались такі легендарні постаті як Ганс Штук, П’єр Вейрон, Рудольф Караччіола, Ренато Балестреро, Бруно Сойка та багато інших. Нажаль з 1934 року, через світову економічну кризу, змагання було скасовано й попри числення ініціативи не вдалось відновити. Лише у 2011 році змагання було відновлення в рамках фестивалю «Леополіс Гран Прі». І тепер з кожним роком це дійство притягує все більше й більше шанувальник ретро-автомобілів та глядачів

Цьогоріч в рамках фестивалю “Leopolis Grand Prix”, окрім перегонів “Львівський трикутник” (відбуватимуться 2 червня) пройдуть виставки ретро- та сучасних автомобілів, конкурс Ретро Елеганція, а також безліч розважльних акцій. (детальше програму заходів дивіться тут: http://www.leopolis-grand-prix.com/)

Невідоме та незрозуміле відлякує. Не рідко працівники нашої компанії стикаються із ситуаціями, коли потенційний клієнт готовий відмовитись від сучасних систем контролю витрат пального, побоюючись незрозумілих йому втручань у паливну систему транспортного засобу. Тому ми вирішили якомго детальніше проілюструвати процес встановлення датчиків рівня палива, у виконанні нашої технічної команди, з покроковим описом усіх маніпуляцій.

1. Підготовка

Спочатку проводиться ретельне обстеження паливного бака і з’ясовується розміщення перегородок всередині. У разі роботи з 2-ма паливними ємностями проводиться перевірка на наявність зєднувальних каналів і забезпечується можливість блокування переливу палива між ними. У ряді випадків (в залежності від моделі та типу ТЗ) необхідно проводити демонтаж баків.

2. Монтаж

Максимально близько до центру бака просвердлюється отвір, в який монтується датчик. Вимірювальна трубка пристрою має бути попередньо обрізана відповідно до глибини резервуара (мінус 1.5 см). Після цього протягуються з’єднувальні дроти і ДРП підключається до gps-обладнання.

3. Тарування

Завершальним етапом є тарування паливної ємності, яке полягає в поступовому (порціями) наповнені баку паливом з паралельної фіксацією показників кожного заливу. Це тривала процедура (близько 3 год.), і вимагає спеціального устаткування.

На завершення наголошуємо, що компанія FreeTrack проводить роботи з втсановлення вимірювального обладнання на високому професійному рівні – ми маємо власне спеціально обладнане СТО, висикокваліфікований та досвідчений технічних пперсонал, а також дві виїзні бригади,в які проводять монтаж та обслуговування на місці вказаному клієнтом.