Category Archives: Без Категорії

Тахограф – контрольний пристрій призначено для реєстрації швидкості, режиму праці та відпочинку водіїв і членів екіпажу (детальніше на вкладеній схемі-графіку), з обов’язковою функцією ідентифікації та аутентифікації особи водія, що встановлюється на борту транспортного засобу.

 Можна виокремити два типа тахографів: 

 – Аналогові, що фіксують дані на таходиск (на сьогодні, практично втратили актуальність, тому ми не будемо на них зосереджувати увагу)

 – Цифрові, фіксують дані на електронну картку.

 “…усі вантажні автомобілі, що використовуються для міжнародних перевезень в рамках положень ЄУТР, і перша реєстрація яких відбулася після 16.06.2010, повинні бути обладнані цифровими тахографами. Заміна на аналоговий тахограф в транспортних засобах випущених після цієї дати є порушенням…”

Детальніше про цифрові тахографи:

  Робота цифрового тахографа, як це випливає з назви, базується на цифрових носіях інформації, дані (швидкість, пройдений кілометраж, режими, інформація про допущені помилки) фіксується в пам’яті пристрою та на картці водія. Ці дані записуються з імпульсного датчика швидкості що розташований в трансмісії і приводиться в дію в момент запуску двигуна. 

  З огляду на те, що використання тахографів передбачено, в першу чергу, для  міжнародних перевезень і контроль проводиться в різних країнах, прилади мають наднаціональний інтерфейс – піктограми, що зображають режими управління в графічному варіанті. 

  Процес фіксація даних тахографом починається з моменту встановлення водієм ідентифікаційної картки в спеціальний слот пристрою (перед початком руху), Далі всі процеси, пов’язані з реєстрацією зупинок і параметрів руху, будуть фіксуватися автоматично. По завершенню робочого часу стартова процедура проводиться у зворотному порядку – ввести кінцевий пункт і витягнути карту.

  Окрім водійської електронної картки, в роботі з тахографом застосовуються картки підприємства, майстерні та контролерські. Відповідно кожен з цих типів картки отримує доступ  до тієї чи іншої функції (або інформації) тахографа.

  Отримати інформацію з тахографа, з метою контролю, можна кількома методами – за допомогою роздруківки що видають тахографи, переглядаючи дані на дисплеї тахографа, після вивантаження даних на персональний комп’ютер за допомогою спеціальних прикладних програм, або ж шляхом віддаленого зчитування (детальніше нижче).

  Аби одержувані дані були коректними, вивантажувати звіти потрібно не рідше одного разу на місяць, до того ж компанія-перевізник зобов’язана зберігати їх протягом двох років.

  Цифрові тахографи, згідно вимог ЄУТР, необхідно регулярно калібрувати:

 – при встановленні на транспортний засіб;

 – після ремонту пристрою;

 – на плановій основі (раз на 2 роки);

 – після ремонтів вантажівки;

 – при пошкодженні контрольної пломби на приладі.

 Внутрішня пам’ять цифрового тахографа зберігає, крім режимів руху і зупинки, ремонтних періодів і т.п., зберігає інформацію про всі маніпуляції з приладом.Тому будь-які спроби втручання в роботу тахографа або коригування інформації не можуть залишитись непомітними. За будь-які спроби несанкціонованого доступу на відповідальних осіб (водія та підприємство) накладаються штрафні стягнення.

  Проводити ремонт, калібрування, налаштування і т.п. тахографа можуть лише сертифіковані сервісні установи, що має допуск ЄУТР.

Базові правила роботи з тахографом:

I.   Експлуатація водіями транспортних засобів, у міжнародних перевезеннях, без пристрою, що реєструє характеристики руху автомобіля заборонена. Як і випуск на маршрут машини з несправним пристроєм.

II.  Відповідальність за недотримання вищенаведеного правила несе і фізична особа, що керувало автомобілем (водій), і юридична особа, яка володіє транспортним засобом.

III.  Передавати ідентифікаційну електронну картку водія третім особам заборонено. Як і кермувати з чужим ідентифікатором.

IV.  Втручання в роботу пристрою заборонено – порушена пломба або виявлення інших фактів, що свідчать про спроби фальсифікації даних, тягне за собою накладення штрафу.

V.   Обов’язкове дотримання режиму праці/відпочинку. Якщо в ході перевірки будуть виявлені порушення, відповідальність нестиме водій.

VI.  На вимогу співробітників уповноважених державних служб слід обов’язково надавати доступ до даних реєстратора. Для забезпечення можливості негайного надання інформації під час рейсу, має бути наявним термопапір для роздруківки звітів.

VII. Якщо пристрій вийшов з ладу, необхідно негайно звернутися до сервісної установи.

Читай детальніше про історію впровадження тахографів у попередньому матеріалі

американський тахограф 1960-х рр.

  Після Першої світової війни в Європі спостерігався надзвичайно стрімкий розвиток вантажних автомобільних перевезень. Природно, що цей процес поставив перед  власниками численних вантажоперевізних компаній проблему з контролю персоналу (водіїв) та процесу виконання роботи (перевезення). Позаяк, на відміну від заводів і фабрик, у підприємства-перевізника – засоби виробництва і найманий персонал, практично протягом всього робочого часу, знаходяться поза межами безпосереднього контролю, і з’ясувати реальний обсяг та якість виконаних робіт, на той час, було неможливо. В цих умовах постала потреба у бортових контрольних пристроях, які б безперервно, без участі людини, фіксували б у повну хронологічну картину робочого дня водія і транспортного засобу. Цю ідею вдалось втілити в життя годинниковим фірмам  – які створили прилад, що здійснював безперервний запис швидкості автомобіля у функції поточного часу. Тобто дозволяв визначити час у дорозі і час стоянки (коли швидкість дорівнює нулю), оцінити дотримання швидкісного режиму руху, підрахувати пробіг і тривалість усього робочого дня. Цей контрольний пристрій одержав назву – тахограф, що в дослівному перекладі з грецької означає – “записувач швидкості”.

  Першим прототипом сучасного тахографа прийнято вважати самописець Джонса (Jones Recorder), що з’явився 1911 р у Великобританії, зусиллями компанії Markt & Co. London Ltd. Цей прилад реєстрував пересування і тривалість шляху в масштабах реального часу протягом 24 годин. У 20-х німецькі виробники представили контрольний пристрій, який не лише записував, а й відображав рух транспортного засобу в графічному варіанті. В кінці 1930-х на початку 1940-х рр власники транспортних компаній почали застосовувати схожі апарати для контролю паливних витрат.

  Поступово принцип роботи та конструктивні вирішення тахографа змінювалися. Але насправді переломним моментом стало не конструктивне вдосконалення, а зміна основного завдання цього приладу – а саме безпека дорожнього руху, позаяк найбільших збитків компаніям перевізникам завдають аварії за участю комерційного транспорту, а найрозповсюдженішими причини таких аварій – втома водія та перевищення швидкості.

В результаті постала “Європейська Угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів і людей” (скорочено ЄУТР), підписана 1970 року в Женеві, яка врегульовувала  перелік вимог до водіїв (вік, кваліфікацію, час роботи та відпочинку) та прописала функцію контролю за дотриманням цих вимог на бортові контрольні пристрої.

 Чинна на сьогодні редакція угоди зобов’язує встановлювати тахографи на весь автотранспорт, що здійснює міжнародні перевезення вантажів та пасажирів з 24.04.1995. У ній детально прописані вимоги до самого тахографа, процесу його встановлення, налаштування, а також процес обслуговування та контролю за даними зібраними пристроєм. При не дотриманні цих вимог в європейських країнах передбачені штрафні стягнення з водіїв та власників транспортних підприємств.

Україна приєдналась до угоди ЄУТР 7 вересня 2005 року.

Обов’язкове застосування тахографів в країнах Євроунії дало насправді відчутні результати:

  • Зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод на 22%.
  • Зниження смертності при ДТП на 55%.
  • Збільшення безаварійного пробігу в 2,5 рази.
  • Зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на 15%.

Читайте продовження в наступному матеріалі

13 листопада, у Львові відбудеться знакова подія у сфері логістики та перевезень –  Ukrainian Logistics Conference 2019 Lviv, конференція проходитиме у Центрі Шептицького (вул. Стрийська, 29А,). Організаторами цієї зустрічі виступили ULC (UKRAINIAN LOGISTICS COMMUNITY) та численні партнери. Основними темами до обговорення стануть сучасні можливості та технології, необхідні для підвищення ефективності та колаборації в логістиці.

В рамках конференції залучаються для обміну досвідом та інноваційними проектами найрізноманітніші гравці логістичного ринку: перевізники, виробники, представники роздрібних мереж, експедиторські компанії, дистриб’ютори, підприємства, що займаються складами, компанії, що займаються обслуговуванням техніки, системні інтегратори, консультанти в логістиці, паливні компанії, страхові та лізингові компанії та транспортні біржі.

Від нашої компанії ділитиметься досвідом та інноваційними ідеями буде наш керівник – Андрій Омельчук

Більш детальна інформація про захід, програму, реєстрацію та вартість участі за посиланням: https://2event.com/uk/events/1851732

На сьогодні, що раз більше батьків, що турбуються про безпеку своїх дітей, застосвують новітні ґаджеи – мініатюрні gps-трекери, які дозволяють в режимі онлайн відстежувати місцезнаходження та маршрути персування любих синочків та донечок. Проте як зясувалось не всі gps-маяки такого типу однаково ефективні, а деякі – навіть, становлять загрозу дітям.

Так, нещодавно, компанія Avast, що спеціалізується на комп’ютерній безпеці, опублікувала звіт про уразливість близько 600 тисяч популярних gps-маячків. Особливу небезпеку, як стверджують експерти, пристрої з «чорного списку» несуть дітям. Згідно цього звіту, проблема торкнулася близько 30 моделей китайського виробника Shenzhen i365 Tech. Одним з бестселерів компанії вважається ґаджет T8 Mini GPS, який пропонуються як інструмент для моніторингу місця знаходження дітей, літніх людей та домашніх тварин.

Як виявилося, всі запити і дані про місцезнаходження трекери передають в незашифрованому вигляді – в разі перехоплення сигналу хакер отримає комбінацію довготи і широти у вигляді звичайного тексту. А офіційний сайт i365 Tech шифрується застарілим HTTP-протоколом замість актуального і більш безпечного HTTPS.

Найбільшою ж потенційною загрозою для користувачів зазначених gps-пристроїв стала можливість прослуховування задопомогою вбудованого в трекер мікрофона. Також можна відправити SMS і тим самим розкрити номер телефону жертви, переналаштувати трекер таким чином, щоб він використовував альтернативний хакерський сервер, або навіть віддалено змінити прошивку пристрою.

Представники Avast порекомендували батькам відмовитися від скомпрометованих пристроїв – їх експлуатація може загрожувати безпеці дітей.

На останок, хотілось ще раз нагадати всім відому прописну істину – “дешевше, не завжди краще”, а коли це стосується питання безпеки, то й поготів!

 

За матеріалами: https://www.techradar.com/news/popular-gps-trackers-found-to-have-major-security-flaws

28 серпня цього року наша компанія Freetrack відсвяткувала своє 15-річчя. Без бучних корпоративів, пишних прокламацій – колектив зібрався у затишній, навіть швидше родинній атмосфері, в мальовничому куточку рідних Карпат.

15 років для компанії, яка займається бізнесом у високотехнологічній царині, це доволі поважний вік. Вік який дозволяє підбивати підсумки, аналізувати пройдений шлях та визначати найважливіші здобутки. І ми з впевненістю можемо сказати, що найціннішим нашим здобутком – є наш ДОСВІД. Позаяк він є наріжним каменем надійності та високої якості генерованих нами послуг, злагодженості роботи команди та, безумовно,  подальшого успішного розвитку. Проте, тут вкрай важливо наголосити, що досвід компанії – це сукупність досвідів кожного з її працівників, це вміння й професіоналізм кожного члена команди, поєднані спільним бажанням просуватись вперед до нових успіхів та здобутків.

Тому святкуючи цей ювілей, ми першочергово дякуємо один-одному за віддану участь у спільній справі!

Наша компанія вже 15 років працює на ринку GPS-моніторингу транспорту, а в останні роки особливу увагу ми зосередили на розвитку сервісу з контролю витрат пального. Без зайвої скромності, стверджеємо, що на сьогодні нам вдалось досягнути найбільш точних показників вимірювання витрат палива на транспорті в Україні. Безумовно, такий результат залежить від цілого ряду чинників, серед яких визначальну роль відіграє правильний підбір професійного вимірювального обладнання.

В даному матеріалі ми спробували зробити короткий огляд переваг та недоліків типів та модифікацій паливних датчиків, що, нанашу думку, допоможе клієнтам краще зорієнтуватися та правильно формулювати свій запит до інтеграторів послуг gps-контролю витрат пального.

  • Проточне обладнання обліку дизпалива

Проточні датчики встановлюються в розрив паливної системи і вимірюють пальне спожите двигуном. Переважно такі витратоміри використовується на безупинно діючих механізмах (дизель-генераторах, суднових двигунах і т.п.) або на будівельній та сільскогосподарській техніці.

Переваги проточних Вимірювальних Пристроїв:

– Точність показань (ймовірна похибка вимірювання складає не більше 1%);

– Контроль споживання палива, а не його кількості в баку;

– Можливість його використання локально без контролю даних он-лайн;

– Не потребує тарування.

Недоліки проточних датчиків:

– Вплив на роботу витратоміра якості палива;

– Необхідність частого технічного обслуговування;

– Встановлення та регулярна заміна додаткових фільтрів;

– Складний процес встановлення (некоректний монтаж може вплинути на роботу агрегату);

– Лічильник не дає жодної інформації про заправки / зливи та залишки палива в баках.

 

  • Ємнісний контроль палива (ДРП)

Ємнісні датчики встановлюються на паливну ємність (шляхом просвердлювання отвору і занурення в дизпаливо вимірювальної трубки). Вони фіксують час і обсяг заправок (або зливів), дозволяють легко розрахувати витрати за період. Дані по ДРП зчитуються приладами GPS моніторингу і таким чином доступні в режимі онлайн, в будь-який час і в будь-якому місці. Може працювати на будь-якому типі транспортного засобу або техніки.

Переваги Ємнісних приладів:

– Просте встановлення, без втручання в роботу паливної системи;

– Найбільш розповсюджений тип відстеження;

– Відображає об’єм реальних заправок / зливів / споживання;

– Дані отримуються у режимі реального часу, унеможливлює вплив на показники обладнання неуповноважених осіб;

– Практично унеможливлює зливи палива об’ємом більше ніж 2-5 л.

Недоліки ємнісної системи:

– Порівняно тривалий процес встановлення і тарування (3 год.);

– Коливання палива в баку (особливо це стосується сільськогосподарської та будівельної техніки) призводять до ускладнення в аналізі витрат;

– При зміні ґатунку пального або серйозних змінах метеорологічних умов, слід коригувати данні тарувальних таблиць зідно спеціальних коефіцієнтів.

 

  • Ультразвуковий спосіб контролю рівня пального

Принцип роботи базується на ультразвуковому сигналі – антена приладу надсилає сигнал, який відбивається від граничного рівня палива в баку. Можливий монтаж лічильників, як всередині паливного резервуара (вгорі або на дні), так і зовні (під баком або газовим балоном). Найчастіше застосовується на газових балонах або цистернах під час перевезення високотоксичних або вибухонебезпечних речовин..

ПЕреваги ультразвукових датчиків:

– Простота монтажу;

– Незмінно висока точність вимірювання;

– Ймовірність відхилення даних близькі до 0

Недоліки:

– Висока вартість;

– Необхідність утримування датчика в чистоті (що зобов’язує систематично чистити прилад).

 

  • CAN-система контролю палива

Можлива для всіх сучасних транспортних засобів, де наявна CAN-шина (Controller Area Network) – система цифрового зв’язку і управління пристроями автомобіля, що дозволяє збирати дані зі всіх вузлів, обмінюватися інформацією та управляти ними. Спеціальний зчитувач під’єднується до CAN-шини й в реальному часі з бортового комп’ютера авто знімає дані про витрати і рівень ПММ.

Переваги CAN-зчитувачів:

  • – Відносна простота монтажу;
  • – Крім даних про рівень і витрату бензину можна отримати додаткові дані (оберти двигуна, навантаження на двигун, робота педалі гальма, температура в салоні, температура охолоджувальної рідини, тощо).

Недоліки CAN-терміналів:

– Не всі автовиробники дають інформацію про паливо у відкритий доступ по CAN.

– У випадку нових автомашин покази досить точні, але з часом можуть суттєво відрізнятись від фактичних;

– Перепрограмування бортового комп’ютера може впливати на покази.

 

FreeTrack успішно працює з обладнанням для вимірювання рівня палива від провідних європейських і вітчизняних виробників. На нашу думку, в реаліях України, на сьогодні, ідеальним є поєднання варіантів 2 і 4 – установка обладнання моніторингу (BI 920) в поєднанні з ДРП (IGLA / RCS) і CAN-зчитувачем. Найпоширенішим серед наших клієнтів є варіант 2 (установка обладнання моніторингу (BI 820) в поєднанні з ДРП (IGLA / RCS). Монтаж проводиться безпосередньо нашим технічним персоналом на високому професійному рівні і в найкоротші терміни.

 

 

З 31 травня по 2 червня у Львові вчергове відбудеться улюблене свято всіх шанувальників ретро-автомобілів “Leopolis Grand Prix” і FreeTrack™ знову, цього року вже вп’яте!!!, забезпечуватиме GPS-моніторингу автівок-учасниць легендарного ралі «Львівський трикутник». “Скидається на те, що наша присутність на цих славетних автоперегонах стала вже традицією. Тим більше, що цього року ми вже можемо святкувати маленький ювілей – п’ять років співпраці з “Leopolis Grand Prix”!», із усмішкою зазначає директор компанії FreeTrack-у, Андрій Омельчук. FreeTrack™ професійний GPS-моніторингу займає провідні позиції на вітчизняному ринку супутникового контролю транспорту, успішно працюючи в цій сфері майже півтори десятиліття.

Логічним буде запитання, яку роль в організації перегонів відіграє GPS-моніторинг – чи має супутникове відстеження автомобілів-учасників якесь функціональне значення, чи це лише “модна фішка”, данина новітнім технологіям?
Безумовно GPS-моніторинг під час ралі відіграє важливе значення. Автоперегони «Львівський трикутник» проводиться відповідно до вимог Додатку «К» МСК FIA та МТК FIVA, згідно з яким, швидкісні режими проходження траси обмежені: від 30 до 50 км/год, в залежності від ділянки. За перевищення встановлених швидкісних лімітів екіпажам нараховуються карні пункти, при тому за перевищення швидкості в понад 15 км/год (або проходження кола швидше ніж за 270 секунд) порушника знімають з змагань. Переможця визначають не за першістю у подоланні траси, а за вміння проїхати її за певний час. За 4 кола, відведені учасникам, вони мали наблизити свій результат до «ідеального» часу – 1240 секунд (по 310 секунд на кожне коло).

Саме задля точного визначення швидкості автівок-учасниць організатори от уже п’ятий рік послуговується GPS-моніторингу! Адже не завжди можна, без допомоги новітніх супутникових технологій,точно проконтролювати дотримання швидкісних режимів, окремо на кожному з відтинків траси. А авторитетність змагань прямо залежить від точності та обґрунтованості суддівських рішень.
Кожен автомобіль, зареєстрований до участі у ретро-ралі буде обладнаний GPS-трекером, доречі, від вітчизняного розробника компанії CARGO UFC. А судді (та всі інші охочі) зможуть відслідковувати та фіксувати швидкісні показники, спостерігати за пересуванням та місцем знаходження кожної автомобіля в режимі реального часу на моніторинговій платформі FreeTrack™.

Leopolis Grand Prix – це одні з найстаріших в Європі кільцеві автомобільні перегони, які мали статус Гран Прі. Львівський етап був частиною міжнародної серії Гран Прі, попередника Формули-1. Leopolis Grand Prix було організовано на зразок кільцевих перегонів міськими вулицями Гран Прі Монако (Монте-Карло), які стартували вперше 1929 року, лише роком раніше за львівські. Перші змагання відбулися 8 вересня 1930 р. Траса через характерну форму (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник», вважається особливою – небезпечною й складною, вона має стрімкі повороти і серпантини (по вул. Стрийській та Героїв майдану) та також прямий швидкісний відтинок (по вул. Вітовського). З 1931 року це ралі набуло міжнародного статусу, а вже 1932 отримує статус Гран Прі. Тоді на львівських вулицях змагались такі легендарні постаті як Ганс Штук, П’єр Вейрон, Рудольф Караччіола, Ренато Балестреро, Бруно Сойка та багато інших. Нажаль з 1934 року, через світову економічну кризу, змагання було скасовано й попри числення ініціативи не вдалось відновити. Лише у 2011 році змагання було відновлення в рамках фестивалю «Леополіс Гран Прі». І тепер з кожним роком це дійство притягує все більше й більше шанувальник ретро-автомобілів та глядачів

Цьогоріч в рамках фестивалю “Leopolis Grand Prix”, окрім перегонів “Львівський трикутник” (відбуватимуться 2 червня) пройдуть виставки ретро- та сучасних автомобілів, конкурс Ретро Елеганція, а також безліч розважльних акцій. (детальше програму заходів дивіться тут: http://www.leopolis-grand-prix.com/)

Невідоме та незрозуміле відлякує. Не рідко працівники нашої компанії стикаються із ситуаціями, коли потенційний клієнт готовий відмовитись від сучасних систем контролю витрат пального, побоюючись незрозумілих йому втручань у паливну систему транспортного засобу. Тому ми вирішили якомго детальніше проілюструвати процес встановлення датчиків рівня палива, у виконанні нашої технічної команди, з покроковим описом усіх маніпуляцій.

1. Підготовка

Спочатку проводиться ретельне обстеження паливного бака і з’ясовується розміщення перегородок всередині. У разі роботи з 2-ма паливними ємностями проводиться перевірка на наявність зєднувальних каналів і забезпечується можливість блокування переливу палива між ними. У ряді випадків (в залежності від моделі та типу ТЗ) необхідно проводити демонтаж баків.

2. Монтаж

Максимально близько до центру бака просвердлюється отвір, в який монтується датчик. Вимірювальна трубка пристрою має бути попередньо обрізана відповідно до глибини резервуара (мінус 1.5 см). Після цього протягуються з’єднувальні дроти і ДРП підключається до gps-обладнання.

3. Тарування

Завершальним етапом є тарування паливної ємності, яке полягає в поступовому (порціями) наповнені баку паливом з паралельної фіксацією показників кожного заливу. Це тривала процедура (близько 3 год.), і вимагає спеціального устаткування.

На завершення наголошуємо, що компанія FreeTrack проводить роботи з втсановлення вимірювального обладнання на високому професійному рівні – ми маємо власне спеціально обладнане СТО, висикокваліфікований та досвідчений технічних пперсонал, а також дві виїзні бригади,в які проводять монтаж та обслуговування на місці вказаному клієнтом.

контроль персонала

Коли фірма невелика, контролювати результативність працівників не надто складно. Але зробити моніторинг сотні співробітників значно важче. Коли підприємство розвивається, розширюється, а людей набирається все більше, виникає потреба у системі моніторингу.

Особливо контроль робочого часу (попередній, поточний, підсумковий) потрібен в тих випадках, коли діяльність має на увазі постійне пересування співробітників. Це актуально для бачення пересування експедиторів, водіїв, мерчендайзерів. Вони, замість виконання своїх посадових обов’язків, можуть займатися вирішенням особистих питань, відхилятися від заданого маршруту. Подібна проблема нерідко зустрічається навіть в згуртованих колективах.

Бізнес – злагоджена справа, вимагає практичних умінь, сучасних навичок. Крім підприємницьких здібностей, директор мусить компетентно керувати командою. Часто виробничий процес вимагає переміщення ключових учасників:

перевезенням вантажів;

постачанням продукції;

пошуком нової клієнтурної бази.

Контроль працівників є прямим обов’язком відділу кадрів. На сучасних фірмах це обов’язок однієї людини – менеджера. Важливо, щоб нові люди знаходили спільну мову з товаришами по службі, адаптувалися, самостійно розпитували про нюанси діяльності. Професіонали, що проявили себе, повинні вміти навчити новачків.

контроль сотрудников

Лідер вивчає ріст команди в розрізі спільного результату. Він проводить аналіз терміну виконання однотипних завдань різними співробітниками. Разом з тим, паралельно вивчаються досягнення конкретного співробітника:

скільки часу безпосередньо він перебував у дорозі;

дотримувався чи маршрут;

здійснені зупинки, їх тривалість.

Залежно від результативністі персоналу, складається загальна картина ефективності команди в цілому. Також видно доцільність оплати праці штатному працівнику. Трапляється, що виконавець некомпетентний при виконанні складних завдань, тому важливе дистанційне управління.

Розглянуті завдання поряд з ефективним управлінням цікавлять  керівників різних рівнів організації. Адже від їх рішення залежить прибуток підприємства, а значить, перемога в конкурентній боротьбі. Тому директор намагається скористатися всіма можливими способами для відстеження продуктивності команди.

Контролювати здалеку, де знаходиться співробітник, раніше було досить складним завданням. Але зараз все простіше, оскільки з’явилася шанс порівнювати продуктивність працівника, відстежуючи його рух при виконанні завдання. Завдяки появі gps навігації – прискорились процеси реагування керівництва. Простежити за маршрутами фахівців поза офісом, зробити висновки, коригувати маршрут – стало набагато легше.

Чи законно стежити за співробітниками по gps?

Часто керівники задаються питанням підвищення ефективності управління персоналом великої організації. Пізніше приходить до усвідомлення необхідності контролю колективу через технічні пристрої. Адже від того, наскільки дієвим виявляється моніторинг співробітників, залежить прибутковість підприємства.

наблюдение за сотрудниками

Багато з управлінців намагаються використовувати нові технології, серед яких:

спостереження в офісі за допомогою відеокамер або програм на робочому столі;

визначення місця знаходження людини через програми встановлені в мобільному пристрої;

застосування диктофонів;

впровадження пересувних відеокамер.

В офісі проконтролювати співробітників значно простіше. Для цього можна встановити відеоспостереження або CRM-системи для відстеження активності фахівця. Також періодично потрібні звіти, але іноді власники вдаються до радикальних заходів – контролюють монітори свого колективу. Для цього в персональний комп’ютер встановлюється спеціальна програма доступу.

Контроль переміщення кур’єрів здійснити значно складніше. Те ж саме відноситься до роботи торгових агентів, водіїв, експедиторів, що працюють дистанційно. Але завдяки прогресові нині існує безліч пристроїв по визначенню розташування виконавеця. Деякі з них можуть зафіксувати візуально діяльність трудящого (go pro відеокамери).

Для перевірки місцезнаходження, зайнятісті співробітника використовується gps трекер. Додатково встановлюють додатки для смартфонів або смарт годинника. Багато хто стверджує, що gps моніторинг співробітників проводиться незаконно. Але існує ст. 28 Трудового Кодексу України. У ній прописана норма: роботодавець має повне право відстежувати зайнятість команди за допомогою технічних засобів.

При цьому директор повинен перед прийомом на роботу укласти трудовий договір про нерозголошення комерційної таємниці претендентом. В ньому прописується дозвіл на супутникове стеження за маршрутом співробітника в рамках управлінської логістики та безпеки персоналу. Якщо такий пункт відсутній – співробітники можуть опротестовувати введення санкцій, в тому числі в судовому порядку.

Програми для контролю співробітників

Методи контролю зайнятих роботою людей неймовірно дієві, досить прості у використанні. Показують, наскільки результативно підлеглі проводять робочий час. Це, в свою чергу, допоможе:

підвищити продуктивність;

оптимізувати витрати;

збільшити прибутковість.

Gps контроль за персоналом – один з прогресивних методів відстеження мобільних співробітників. Він універсальний, підходить для транспортних підприємств, інкасаторів, мерчендайзерів, туристів. Здійснюється процедура досить швидко.

Gps система повідомляє, де знаходиться працівник, який працює віддалено в даний відрізок часу. Так легко зрозуміти, чи входить його місце розташування в узгоджений з керівництвом перелік. Причому на з’ясування інформації йде близько 1 хвилини. Вся інформація про об’єкт відображаються на екрані.

Програма контролю має включати пункти, прописані в угоді:

Існування відповідальності за розголошення комерційної таємниці, в т.ч. щодо контролю дій через пристрої моніторингу.

Gps-контроль пересування співробітника проводиться тільки в робочі години.

Співробітник зобов’язаний скласти план маршруту на день із зазначенням часу перебування на ньому.

Виконавець зобов’язується приймати виклик і протягом 15 хв. повідомляти про своє розташування диспетчеру або начальнику в разі сигналу про відсутність зв’язку.

Компанія «Комп’ютерні та сучасні технології» встановлює, налаштовує, технічно супроводжує системи стеження FREETRACK в Україні. Ми допомагаємо підвищувати результативність віддалених співробітників.

витрати пального

Витрати пального – тема дуже актуальна, особливо в умовах сьогодення, коли всі енергоносії стрімко дорожчають. У нашій статті ми розповімо, як вирахувати розхід палива, щоб без помилок вести господарську діяльність. Знання нормативів допомагає економити.

Норми витрат пального для автомобілів різних типів були розроблені та зведені в один спільний документ – наказ 43 міністерства транспорту України (http://uazakon.com/big/text693/pg1.htm) ще в 1998 році. Норми витрати палива зазвичай розраховуються за допомогою спеціальних таблиць і додатків, якими користуються всі без виключення підприємства.

Зазначимо, що згодом, у 2012 році, Міністерством інфраструктури в норми були внесені зміни, регламентовані вже Наказом № 36 (з повним документом можна ознайомитись тут: https://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=654028&menu=23223). Це дало змогу осучаснити норми витрат палива і мастильних матеріалів, зробити їх більш гнучкими та прийнятними. Стаття містить інформацію, узгоджену з вище зазначеними змінами.

Норми витрат пального призначені для допомоги власникам транспортних засобів – керівництву підприємств планувати витрати коштів та вирішити, як зменшити розхід бензину та інших паливо-мастильних матеріалів. Нормативи дозволяють правильно, чітко вести звітність. Зразок наказу про норми витрат палива можна подивитися тут: http://www.buh-galter.info/2016-zrazok-nakazu-pro-zatverdzhennya-norm-vitrat-paliva.html.

норми витрат пального

Як визначають витрати палива автомобілів?

Нормуються витрати пального для автомобілів з урахуванням допустимої кількості використання палива, умов експлуатації машин. Для цього використовують лінійні норми, притаманні тому чи іншому автомобілю, згідно з його модифікацією (моделлю). Діє система нормативів, коефіцієнтів коригування, аби правильно розрахувати ступінь виконаної транспортом роботи. При цьому беруться до уваги погодні (кліматичні) умови, дорожні особливості функціонування автомобілів.

Разом з тим, коли визначений нормований розхід палива, кількість використаних мастильних матеріалів розраховується відповідно принципу пропорційності між реальними витратами палива та нормативами. Варто порахувати кілометраж, застосувши калькулятор палива. Калькулятор пального – дуже дієвий інструмент, покликаний допомагати справитися з таким важким, на перший погляд, підрахунком. Підбиття можливої витрати за допомогою такого інструменту дає показник витрати палива на 100 км пробігу.

Отже, витрати пального – це система підрахунків при обліку ПММ за такими критеріями:

  • модифікація транспорту, його технічні особливості;
  • кліматичні (погодні) умови функціонування;
  • особливості дорожнього покриття.

Наказ 43. Ключові моменти, про які треба знати

Норми витрат палива у наказі 43 – звід основних принципів підрахунку. До прикладу, в четвертому розділі містяться формули для розрахунку норми витрат палива для різноманітних транспортних засобів – від легкових автомобілів до великогабаритних автобусів, автомобілів з причепами, самоскидів, спецтранспорту. Формули існують для автопоїздів, фургонів, машин вантажопасажирського призначення, тягачів сідельного типу, що є складовими автопоїзда.

Нормативні витрати пального визначають, співставивши лінійні витрати палива на 100 км пробігу. Потім уже відбувається корекція показника, визначається розхід палива на 100 км. Тут враховується виконана транспортом робота чи додаткове навантаження з використанням іншого устаткування.

Після цього цифра видозмінюється (підвищується або знижується) згідно умов, у яких відбувалося функціонування машини: якості дорожнього покриття, погодних умов, чинників, які могли вплинути на експлуатацію. Для зміни остаточної цифри згідно вищеописаних факторів подаються спеціальні коефіцієнти.

Додатки в Наказі №43

Додатки А і Б містять таблиці, суттєво доповнені. Згідно них визначена лінійна норма витрати палива для кожної конкретної моделі (чи модифікації) транспорту. В таблицях враховані транспортні засоби, які з’явилися пізніше 1998 року і яких не було в першочерговій редакції Наказу 43. Це розширює можливості визначення потрібного показника для кожного з них.

Базова норма щодо розходу паливних матеріалів дається майже для всіх видів машин на пробіг кожної з них. Дані про автомобілі розміщені в порядку алфавітної градації. До прикладу, тут легко можна знайти норми на великогабаритний транспорт і на акуратні, невеличкі моделі легкового типу. Після набрання чинності наказом № 36 діапазон згаданих в таблицях транспортних засобів суттєво збільшився.

важливі Зміни, які були внесені

Крім переліку машин, зміни торкнулися норм використання палива тими моделями, які були в початковому документі, згідно більш сучасним реаліям. Зокрема, були змінені окремі пункти у частині визначень, що більш відповідають сучасним:

  1. Пункт 1.3. Нова редакція передбачає норми регламентації роботи бортових, вантажопасажирських автомобілів, фургонів. Тут же – норми для сідельних тягачів у складі автопоїзду. Зазначено: показник вираховується для машин, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах.
  2. Пункт 1.4. В оновленому документі зазначено про визначеність норм на одну тонну маси автопоїздів зі спорядженням, причепів або напівпричепів.
  3. Пункт 1.5. Зміни стосуються норм на здійснення маневрування, розвантаження самоскиду, автопоїзда.
  4. Пункт 1.8. Нормування роботи автономних нагрівачів.

Торкнулися зміни, серед іншого, самих коефіцієнтів. Незмінним залишився рекомендаційний підхід до розрахунків згідно коефіцієнтів. Знання визначених норм суттєво допоможе у веденні господарства людям – шукачам способів, як зменшити розхід палива.

Норми витрат палива в сільському господарстві

Сільськогосподарська техніка – широке коло засобів технічного характеру, за допомогою яких забезпечується продуктивність праці людини на землі. З використанням техніки відбувається механізація та автоматизація численних процесів.

Серед таких засобів:

  • трактори;
  • комбайни;
  • сівалки;
  • вантажні пристрої.

Є великий перелік технічних засобів, без яких аграрії не обходяться. Сьогодні немає жодного нормативно-правового акту, призначеного регламентувати норми витрат палива для тракторів чи іншої сільгосптехніки. Сільгосппідприємства користуються окремо розробленими рекомендаціями для вираховування та встановлення норми витрат палива на сільськогосподарську техніку.

витрати пального для спецтехніки

Допомагають у підрахунках аграріям існуючі норми розходу палива, визначені в технічній документації на механізми, використовувані для роботи. Дієвими помічниками у розрахунку, який визначає норми витрат палива для тракторів МТЗ та інших засобів, стали «Норми витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-будівельних та спеціальних машин» (http://www.uazakon.com/documents/date_71/pg_iywexj/index.htm) і ДБН В.2.8-12-2000 «Типові норми витрат пального і змащувальних матеріалів для експлуатації техніки в будівництві» (http://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-214).

Норми витрат палива тракторів та інших засобів для сівби, обробки, збирання урожаю аграрії можуть розробляти самі – закон України цього не забороняє. Крім того, існує ряд методичних положень щодо норм продуктивності сільгосптехніки та витрат палива, які були розроблені Українським науково-дослідним інститутом продуктивності АПК. Серед цих рекомендацій можна знайти норми на обробку ґрунту, сівбу, посадку, догляд за рослинами, збирання сільгосппродукції, внесення добрив, обробку від шкідників.

Норми витрати ПММ визначаються в розпорядчих документах кожного агропідприємства і не мають єдиного сталого зразка. Отже, норми витрат палива для тракторів встановлюються керівництвом сільгосппідприємства, згідно запропонованих йому внутрішніх розрахунків.

Норми списання пального

Норми списання палива – звід правил для звітності підприємства, також регламентований Наказом 43. Паливно-мастильні здебільшого списують, користуючись даними подорожніх листів. Списання палива на підприємстві залежить від таких цифрових значень:

  • кількість палива, наявна в баку або балонах станом на початок робочої зміни чи при виїзді в рейс, яку показують вимірювальні прилади;
  • об’єм заправлених паливно-мастильних впродовж рейсу чи зміни;
  • залишковий об’єм палива в кінці зміни чи рейсу.

У тому разі, коли фактичні витрати пального значно перевищують норматив, до звіту долучають вартість витраченого пального, керуючись нормами Наказу № 43. Додаткове витрачання палива вимагає включення до звітів:

  • акту про проходження техогляду транспортним засобом;
  • інформації про приєднання окремих деталей чи двигунів;
  • звітів про використані запчастини;
  • звітів про застосовані матеріали різного порядку;
  • звіту про використання, власне, палива.

При списанні й відбитті кількості паливно-мастильних матеріалів в бухгалтерському обліку, цифра фактичної вартості описуваного пального співвідноситься з нормою витрати. Якщо показник використаного палива суттєво вищий, ніж норма, – це сигнал для з’ясування обставин, що призвели до перевитрати.

Можливо, було допущене нецільове використання транспортного засобу (чи й самого палива), що є зловживанням. В такому разі керівництво має всі підстави на компенсацію витрат покладених на ту чи іншу особу, залучену в процесі роботи.

Списання палива на підприємстві відбувається в тому випадку, коли виданий відповідний документ – наказ про списання палива на підприємстві. Зразок можна подивитися тут: https://zkg.ua/nakaz-pro-spysannya-norm-palyva-zrazok-01-03-2012/. Без списання неможливе ведення загальної звітності підприємства, адже у фінансовому обліку буде великий касовий розрив.

Економія палива на підприємствах

Знаючи норми, визначені наказом № 43, неважко зрозуміти, як зменшити розхід дизеля чи іншого паливно-мастильного матеріалу. Економія палива стає дедалі важливішою в умовах тотального здорожчання всіх без виключення енергетичних ресурсів.

До додаткових витрат палива можуть призвести такі чинники:

  • намагання рухатися швидко при відчинених вікнах автомобіля;
  • перенавантаження вантажних автомобілів (цього варто уникати взагалі);
  • неодноразове різке прискорення руху транспортного засобу, або гальмування;
  • порушення аеродинаміки;
  • додаткові пристрої, які не мають стосунку до призначення автомобіля (магнітоли, кондиціонери);
  • технічні засоби без відповідності до можливостей трансмісії двигуна;
  • забруднення фільтрів.

Для того, щоб економно споживати паливо, водій має ретельно стежити за технічним станом автомобіля. На підприємствах, де машин різного типу – десятки, внаслідок вчасно проведеного очищення фільтрів чи ремонту можна зекономити великі суми коштів.

Сподіваємося, що наш матеріал допоміг читачеві розібратися у питанні норми витрат пального, процесі його списання тощо. Знаючи основні принципи нормування витрат, можна їх суттєво скоротити, що позитивно відіб’ється на всій господарській діяльності як підприємств, так і приватних власників автомобілів чи одноосібників.

Крім того, правильне ведення звітності в області списання пального допоможе підприємцям і аграріям планувати не лише витрати на паливо, але й подальші закупки техніки та оплату праці. Знаючи, які суми йдуть на пальне та утримання господарства, можна легко вирахувати можливості, цілком здатні стати реальністю уже в найближчому майбутньому. Адже правильна звітність – це контроль за всіма аспектами діяльності.