Розробником одного з перших прототипів gps-навігатора був український науковець

Одним із фундаторів практичного втілення пошукового пристрою — праобразу сучасного GPS-навігаторів — у 1979 році став український науковець Володимир Салапатов, пише газета “Експрес”.

“Над розробкою програми визначення точного місця перебування морських та повітряних суден окремо працювали вчені СРСР, США, Канади та Франції, — каже Володимир Салапатов, 70-річний декан факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем Черкаського національного університету. — Доповідь, з якою я виступив на науковій конференції у Київській політехніці, зацікавила представників науково-дослідного інституту “Радіоприлад”. Мене разом із колегами запросили до участі в створенні міжнародної супутникової пошуково-рятувальної системи “Коспас-Sarsat”.

Розробником одного з перших прототипів gps-навігатора був український науковецьВолодимир Салапатов разом із Володимиром Пустоваровим за два з половиною роки розробили навігаційну платформу, що дозволяє швидко та оперативно визначати координати аварійного об’єкта. Літаки та судна обладнували радіо-буями, котрі в разі катастрофи вмикалися і передавали сигнал “SOS” на супутник. А звідти він надходив на наземні станції та оброблявся за допомогою комп’ютерів. Програма працювала за принципом ефекту Доплера: при віддалені об’єкта від джерела “частота” його сигналу зменшувалася, а при наближенні, навпаки, зростала. Для цього в московському “Радіоприладі” зробили проект спеціального комп’ютера та склали відповідну систему команд для нього. Під час його виготовлення українські науковці виявили та виправили деякі похибки.

Також з’ясувалося, що писати на ЕОМ ЕС-1060 програми в машинних кодах, які складаються з двійкових чисел, було важко і непродуктивно. Тому Володимир Салапатов створив крос-систему, яка дозволила використати сучаснішу мову програмування. На ній, власне, й підготували навігаційну платформу, яку запустили влітку 1982 року. Вона дозволяла за допомогою супутника визначати координати об’єкта з похибкою до півтори сотні метрів. У той же час в закордонних аналогах, що з’явилися на декілька місяців пізніше, точність була в 20 разів гіршою. “GPS-навігація працює за тим же принципом, — каже Володимир Салапатов. — Але якщо у 1980-х роках рухомим об’єктом були повітряні та морські судна, то сьогодні ми маємо зовсім невеликі навігаційні пристрої”.

До слова, “Коспас-Sarsat” використовують досі. У США аварійні радіобуї обов’язково беруть із собою учасники далеких експедицій та мандрівники, які відправляються у небезпечні екскурсії. Щоправда, нині ці прилади набагато досконаліші та компактніші за розмірами, аніж перші радіобуї.

Читайте детальніше: http://expres.ua/digest/2018/05/10/294187-radiobuya-gps-navigatora-naukovec-rozpoviv-stvoryuvalasya-revolyuciyna