Тахографи: історія впровадження

  Після Першої світової війни в Європі спостерігався надзвичайно стрімкий розвиток вантажних автомобільних перевезень. Природно, що цей процес поставив перед  власниками численних вантажоперевізних компаній проблему з контролю персоналу (водіїв) та процесу виконання роботи (перевезення). Позаяк, на відміну від заводів і фабрик, у підприємства-перевізника – засоби виробництва і найманий персонал, практично протягом всього робочого часу, знаходяться поза межами безпосереднього контролю, і з’ясувати реальний обсяг та якість виконаних робіт, на той час, було неможливо. В цих умовах постала потреба у бортових контрольних пристроях, які б безперервно, без участі людини, фіксували б у повну хронологічну картину робочого дня водія і транспортного засобу. Цю ідею вдалось втілити в життя годинниковим фірмам  – які створили прилад, що здійснював безперервний запис швидкості автомобіля у функції поточного часу. Тобто дозволяв визначити час у дорозі і час стоянки (коли швидкість дорівнює нулю), оцінити дотримання швидкісного режиму руху, підрахувати пробіг і тривалість усього робочого дня. Цей контрольний пристрій одержав назву – тахограф, що в дослівному перекладі з грецької означає – “записувач швидкості”.

  Першим прототипом сучасного тахографа прийнято вважати самописець Джонса (Jones Recorder), що з’явився 1911 р у Великобританії, зусиллями компанії Markt & Co. London Ltd. Цей прилад реєстрував пересування і тривалість шляху в масштабах реального часу протягом 24 годин. У 20-х німецькі виробники представили контрольний пристрій, який не лише записував, а й відображав рух транспортного засобу в графічному варіанті. В кінці 1930-х на початку 1940-х рр власники транспортних компаній почали застосовувати схожі апарати для контролю паливних витрат.

  Поступово принцип роботи та конструктивні вирішення тахографа змінювалися. Але насправді переломним моментом стало не конструктивне вдосконалення, а зміна основного завдання цього приладу – а саме безпека дорожнього руху, позаяк найбільших збитків компаніям перевізникам завдають аварії за участю комерційного транспорту, а найрозповсюдженішими причини таких аварій – втома водія та перевищення швидкості.

В результаті постала “Європейська Угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів і людей” (скорочено ЄУТР), підписана 1970 року в Женеві, яка врегульовувала  перелік вимог до водіїв (вік, кваліфікацію, час роботи та відпочинку) та прописала функцію контролю за дотриманням цих вимог на бортові контрольні пристрої.

 Чинна на сьогодні редакція угоди зобов’язує встановлювати тахографи на весь автотранспорт, що здійснює міжнародні перевезення вантажів та пасажирів з 24.04.1995. У ній детально прописані вимоги до самого тахографа, процесу його встановлення, налаштування, а також процес обслуговування та контролю за даними зібраними пристроєм. При не дотриманні цих вимог в європейських країнах передбачені штрафні стягнення з водіїв та власників транспортних підприємств.

Україна приєдналась до угоди ЄУТР 7 вересня 2005 року.

Обов’язкове застосування тахографів в країнах Євроунії дало насправді відчутні результати:

  • Зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод на 22%.
  • Зниження смертності при ДТП на 55%.
  • Збільшення безаварійного пробігу в 2,5 рази.
  • Зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на 15%.

особливості функціонування та правила роботи

Тахограф – контрольний пристрій призначено для реєстрації швидкості, режиму праці та відпочинку водіїв і членів екіпажу (детальніше на вкладеній схемі-графіку), з обов’язковою функцією ідентифікації та аутентифікації особи водія, що встановлюється на борту транспортного засобу.

 Можна виокремити два типа тахографів: 

 – Аналогові, що фіксують дані на таходиск (на сьогодні, практично втратили актуальність, тому ми не будемо на них зосереджувати увагу)

 – Цифрові, фіксують дані на електронну картку.

 “…усі вантажні автомобілі, що використовуються для міжнародних перевезень в рамках положень ЄУТР, і перша реєстрація яких відбулася після 16.06.2010, повинні бути обладнані цифровими тахографами. Заміна на аналоговий тахограф в транспортних засобах випущених після цієї дати є порушенням…”

Детальніше про цифрові тахографи:

  Робота цифрового тахографа, як це випливає з назви, базується на цифрових носіях інформації, дані (швидкість, пройдений кілометраж, режими, інформація про допущені помилки) фіксується в пам’яті пристрою та на картці водія. Ці дані записуються з імпульсного датчика швидкості що розташований в трансмісії і приводиться в дію в момент запуску двигуна. 

  З огляду на те, що використання тахографів передбачено, в першу чергу, для  міжнародних перевезень і контроль проводиться в різних країнах, прилади мають наднаціональний інтерфейс – піктограми, що зображають режими управління в графічному варіанті. 

  Процес фіксація даних тахографом починається з моменту встановлення водієм ідентифікаційної картки в спеціальний слот пристрою (перед початком руху), Далі всі процеси, пов’язані з реєстрацією зупинок і параметрів руху, будуть фіксуватися автоматично. По завершенню робочого часу стартова процедура проводиться у зворотному порядку – ввести кінцевий пункт і витягнути карту.

  Окрім водійської електронної картки, в роботі з тахографом застосовуються картки підприємства, майстерні та контролерські. Відповідно кожен з цих типів картки отримує доступ  до тієї чи іншої функції (або інформації) тахографа.

  Отримати інформацію з тахографа, з метою контролю, можна кількома методами – за допомогою роздруківки що видають тахографи, переглядаючи дані на дисплеї тахографа, після вивантаження даних на персональний комп’ютер за допомогою спеціальних прикладних програм, або ж шляхом віддаленого зчитування (детальніше нижче).

  Аби одержувані дані були коректними, вивантажувати звіти потрібно не рідше одного разу на місяць, до того ж компанія-перевізник зобов’язана зберігати їх протягом двох років.

  Цифрові тахографи, згідно вимог ЄУТР, необхідно регулярно калібрувати:

 – при встановленні на транспортний засіб;

 – після ремонту пристрою;

 – на плановій основі (раз на 2 роки);

 – після ремонтів вантажівки;

 – при пошкодженні контрольної пломби на приладі.

 Внутрішня пам’ять цифрового тахографа зберігає, крім режимів руху і зупинки, ремонтних періодів і т.п., зберігає інформацію про всі маніпуляції з приладом.Тому будь-які спроби втручання в роботу тахографа або коригування інформації не можуть залишитись непомітними. За будь-які спроби несанкціонованого доступу на відповідальних осіб (водія та підприємство) накладаються штрафні стягнення.

  Проводити ремонт, калібрування, налаштування і т.п. тахографа можуть лише сертифіковані сервісні установи, що має допуск ЄУТР.

Базові правила роботи з тахографом:

I.   Експлуатація водіями транспортних засобів, у міжнародних перевезеннях, без пристрою, що реєструє характеристики руху автомобіля заборонена. Як і випуск на маршрут машини з несправним пристроєм.

II.  Відповідальність за недотримання вищенаведеного правила несе і фізична особа, що керувало автомобілем (водій), і юридична особа, яка володіє транспортним засобом.

III.  Передавати ідентифікаційну електронну картку водія третім особам заборонено. Як і кермувати з чужим ідентифікатором.

IV.  Втручання в роботу пристрою заборонено – порушена пломба або виявлення інших фактів, що свідчать про спроби фальсифікації даних, тягне за собою накладення штрафу.

V.   Обов’язкове дотримання режиму праці/відпочинку. Якщо в ході перевірки будуть виявлені порушення, відповідальність нестиме водій.

VI.  На вимогу співробітників уповноважених державних служб слід обов’язково надавати доступ до даних реєстратора. Для забезпечення можливості негайного надання інформації під час рейсу, має бути наявним термопапір для роздруківки звітів.

VII. Якщо пристрій вийшов з ладу, необхідно негайно звернутися до сервісної установи.

Методи дистанційного зчитування

Як видно із вищенаведеного матеріалу, процес роботи з цифровими тахографами не є надто складним й не потребує якоїсь спеціальної підготовки водійського персоналу та менеджменту, однак потребує кропіткого дотримання і контролю численних приписів та умов експлуатації. Мабуть найбільш обтяжливими для транспортних підприємств є вимоги ЄУТР про обов’язкове зчитування даних з карт водіїв (не рідше як раз на 28 календарних днів) та  з пам’яті самих тахографів (не рідше як раз на 90 календарних днів). Позаяк перше вимагає регулярний контакт з водієм (або принаймні з його карткою), що тягне за собою ряд ускладнень – до прикладу, водій може бути на цей час в рейсі. А друге, вимагає переміщення транспортного засобу до місця розташування офісу підприємства (або тех-перку чи базової стоянки), що призводить до відриву ТЗ від виробничого процесу, ускладнення логістики та зайвих витрат на палива. 

Проте в нинішніх умовах, високої інтенсивності транспортної галузі, така ситуації породжує численні ускладнення для роботи водії та управлінського персоналу. Як наслідок, завдяки сучасним технологіям, було розроблено методи дистанційного зчитування даних з тахографів, що суттєво спростило процес дотримання вищенаведених вимог ЄУТР, а також дозволило отримувати та аналізувати в режимі реального часу!!! реальну ситуацію з дотриманням режимів праці та відпочинку в автопарку, виявляти порушення, оптимізувати навантаження на співробітників, раціонально розподіляти завантаження ТЗ, підвищувати трудову дисципліну і дорожню безпеку.

Наразі, маємо два варіанти віддаленого зчитування даних: 

–  Застосовуючи моделі цифрових тахографів з GPRS-модемом, й відповідно, налаштувавши автоматичну передачу даних, які за допомогою спеціального ПО будуть розкодовані та проаналізовані. 

–  Або ж, використовуючи цифровий тахограф в поєднанні системою gps-моніторингу транспорту. Основна перевага цього методу в тому, що дані з  тахографа і моніторингові дані можуть відображатись та паралельно опрацьовуватись в єдиній аналітичній програмі. Детальніше на FREETRACK™ Tacho

Важливо наголосити, що практичний успіх суміщення тахографа і супутникового контролю буде залежати, в першу чергу, від можливостей системи моніторингу. Слід попередньо з’ясувати чи вона підтримує взаємодію з конкретними моделями цифрових тахографів. Чи в системі моніторингу реалізовано зручна та зрозуміла візуалізація інформації? Як і в якому форматі будуть опрацьовані звіти про режими праці і відпочинку та інші параметри роботи відстежуваних об’єктів (маршрути, швидкісні режими, витрата палива і т.д.) І чи ця інформація буде доступна в будь-який час в режимі онлайн.

На завершення, ми можемо з певністю стверджувати, що наша оналйн платформа FREETRACK™ цілком відповідає вище наведеним запитам і параметрам!

    Дзвоніть за телефоном (067) 350-29-89
    або залиште заявку!